Туристические услуги, Донецк

Р. Сироватський



Невдовзі має відбутися значна для нашої країни подія, яка назавжди увійде до підручників історії – Євро-2012. Кілька найбільших міст України приймуть цей престижний чемпіонат. Серед них – два промислових гіганти Східної України – Донецьк та Харків. Очікується величезний приплив до нашої країни вболівальників, туристів та інших гостей.
Однак наша країна буде цікава для гостей не тільки чемпіонатом і не тільки своїми величними промисловими мегаполісами. Значно зросте цікавість гостей до інших визначних місць країни, пов’язаних з її історією, природою і, зокрема, «зеленим туризмом», який набуває популярності в усьому світі.
Практично між Донецьком та Харковом розташоване «золоте кільце Донбасу» – велика природно-рекреаційна зона з національним парком та місцями масового відпочинку. Вона має довжину понад 50 км з одного кінця в інший. Тут знаходиться відоме Святогір’я з Лаврою, пансіонатами та місцями бойової слави. Поруч місто Слов’янськ – офіційний курорт державного значення (з 19.04.2011). В місті є унікальні солоні озера, відомі своїми лікувальними властивостями. Селище Щурове (поруч з м. Красний Лиман) – популярна зона відпочинку з великою кількістю пансіонатів, туристичних баз та дитячих таборів. Селище Райгородок з крейдяними горами та Козачою Пристанню, де працюють археологи, знаходяться на шляху між Слов’янськом та Красним Лиманом. Національний парк «Святі Гори», який охоплює значну частину Краснолиманського та Слов’янського районів. Усюди великі масиви соснового лісу, які є корисними для здоров’я. У двох годинах їзди є унікальні соляні шахти.
Окрема розмова – місто Красний Лиман. Колись раніше це було не місто, а просто слобода Лиман. Слобода – так у давнину називалися більшість сіл та селищ на східноукраїнських землях. За радянських часів Лиман одержав статус міста та районного центру, а також назву Красний Лиман. До речі, хоча зараз Слобожанщиною прийнято вважати Харківську область, землі історичної Слобожанщини частково лежать в кількох сусідніх областях, зокрема це північ Донеччини. Існує ідея офіційного надання місту та прилеглій місцевості статусу курортної зони. Поруч з містом є унікальні рукотворні Голубі Озера та рідкісні піщані дюни. Вода в цих озерах має лазуровий колір, як на популярних закордонних курортах, там гарні пляжі. Важливий залізничний вузол, який з’єднує Донбас з Харковом та Росією. Через місто проходять важливі залізничні та автомобільні маршрути з якісними дорогами. Місто має якісний житловий фонд та житлово-комунальне господарство. Взагалі, місто, поруч з яким знаходиться національний парк та кілька великих курортних зон, не можна вважати пересічним райцентром.
Регіон є досить екзотичним, має красиву природу та придатний для відпочинку будь-якої пори року. Це є справжній оазис посеред степової зони Сходу України. Але він має також суттєве історичне значення. Тут блукав із своїми дружинами князь Ігор. Тут скакали козаки, і донські, і запорізькі, та отаман Іван Сірко. Тут проходили південні рубежі Російської імперії, і для їхнього захисту будували військові козацькі укріплення, багато з яких перетворилися на сучасні міста. У роки громадянської війни тут промишляв мій прадід отаман Яків Сироватський. Він очолював козацький загін, який боровся за незалежність України. Боротися доводилося як проти білих, так і проти червоних. Вороги називали цей загін «бандою Яші Сироватського». Яків мав кількох братів.
Декілька слів про прізвище Сироватський. Наскільки мені відомо, ще за часів Богдана Хмельницького в козацьких загонах була така господарська посада – сироватський чи то сировацький. То був офіцер, який завідував господарством, зокрема постачанням продовольства, горілки, одягу, взуття, худоби, кормів тощо, а також слідкував за утриманням в належному стані козацької «інфраструктури». Тобто щось на манір сучасного завгоспа.
Так от, в одному з районів м. Красний Лиман досі стоїть міцна хата, виконана у класичному стилі слобожанської народної архітектури. Її побудував мій прапрадід у 90-ті роки ХІХ ст. Хата є унікальною, аналогів їй нема в усій Східній Україні. Вона має шестигранні дубові колони з атлантами діаметром 35 см. Побудовано її дуже майстерно, професійно та без жодного цвяха. Таким чином, хата може являти собою велику цікавість туристів до старовинної народної культури, та, зокрема, архітектури. Тим більше в епоху розвитку зеленого туризму.
Автор даного звернення має намір зацікавити та запросити осіб, небайдужих до старовинної культури та зеленого туризму, особливо у зв’язку з проведенням Євро-2012. Зокрема, треба привернути увагу іноземців до визначних місць нашої країни. Це сприятиме підняттю її авторитету.


Мої реквізити:

Тел.: 099-375-09-32;
099-491-43-37; .

Адреса для кореспонденції:
а/с